Знаєте був час, коли я боялась та відмовлялась від сіменйних фотойзомок, фотозйомок малюків, та діток до 10 років.
Це було невідоме поле творчості для мене. І досить важке.
Діти їхня міміка, мова, настрій та емоціі були для мене майже мовою інопланетян, з якими я намагалсь домовитись з як доросилими.
Чи варто казати, що мені нічого з того не виходило, і мої переговори та дипломатичні "уміння" провалювалися з тріском.
Поки звичайно у нас не появився Матвійчик. Своя дитина відкрила двері та усі секрети( яких насправді немає) а така банальна та затерта мудрість " чужих дітей немає " стала така очевидна і нарешті зрозуміла.
Сімейна фотозйомка стала джерелом натхнення та величезним зарядом енергіі.
А малюки їх посмішки, характери, та бачення світу одним з самих цікавих що я люблю розглядати та чим милуюсь.
Усі дітки такі різні, цілі планети, які як губка поглинають все від вас.
Вікривайте їм нові світи, не бійдесь подорожувати з ними, відпочивати з ними, і просто насолоджуватись кожною хвилиною життя.
